При ремонті у ванній кімнаті дуже важливо правильно вибрати сантехніку та оздоблювальні матеріали. Інакше ви ризикуєте не лише отримати невдалий дизайн, а й зіткнутися із проблемою постійних протікань та аварій. Сучасних користувачів навряд чи можна здивувати типовими виробами із санфарфору чи санфаянсу. Дедалі більше людей віддають перевагу нестандартним рішенням. Так, однією з найпопулярніших сучасних тенденцій є використання штучного та натурального каменю у ванній кімнаті. За та проти сантехніки зі штучного та натурального каменю Якщо ви шукаєте унікальний і незвичайний дизайн для санвузла, варто звернути увагу на обладнання з каменю. Сьогодні використовують як штучні, так і натуральні матеріали. Найбільш популярними є такі варіанти: - мармур; - граніт; - сланець; - малахіт; - онікс; ливарний камінь з кварцового піску, мармурової крихти, смоли та гелькоуту. Вироби з даного матеріалу мають презентабельний зовнішній вигляд, можуть бути виконані у різних колірних рішеннях. Головними перевагами вважаються високий рівень зносостійкості, міцності та стійкість до великих навантажень. Однією з головних помилок щодо ванн з каменю є думка про те, що таке обладнання має погані шумоізолюючі властивості. Насправді вода в чашу наповнюється практично безшумно. Крім того, матеріал легко нагрівається та довго зберігає тепло. Багато хто воліє встановлювати купелі з ванни, так як вони мають високі бактерицидні властивості. Із недоліків варто відзначити високу вартість обладнання. Однак слід зауважити, що термін служби виробу зі штучного каменю – понад 10 років, з натурального матеріалу – необмежений. Також обладнання має велику вагу і потребує особливого догляду. Поверхню не рекомендується очищати абразивними речовинами. Як вибрати обладнання Якщо ви наважилися придбати ванну з каменю, слід ретельно підійти до вибору виробу. Важливо враховувати такі показники: - розмір санвузла. Деякі моделі з литого каменю вирізняються значними габаритами. Не всі вироби підійдуть для малогабаритних хрущовок; - колір обладнання. На чорних випадках будуть видно мильні розлучення, а світлі тони з часом можуть жовтіти; - тип установки. Сучасний ринок сантехніки пропонує як окремі зразки, так і варіанти на піддонах. Всі купелі дуже стійкі, тому слід орієнтуватись виключно на вимоги інтер'єру; - фірма виробник. Перевагу краще віддавати перевіреним брендам, таким як kaiven, наприклад. Отже, камінь у ванній кімнаті – це стильно, практично, екологічно та красиво. Подібні вироби радують бездоганною службою не один рік.

У комплектацію будь-якого сантехнічного обладнання зазвичай входить сифон. Без нього не буде нормально працювати ні ванна, ні раковина, ні навіть пральна машина. А збій у його роботі ви відчуєте одразу. Що ж таке сифон і для чого він потрібний? Сифон є трубкою вигнутої форми з колінами різної довжини. Цей пристрій міститься під сантехнічним обладнанням і виконує дві важливі функції: - злив води. Без використання сифону неможливо було б уникнути вічних затоплень своєї квартири та житла сусідів. Саме завдяки цьому пристрою досягається максимально швидке відведення води в систему каналізації; - захист від неприємних запахів. Устаткування має вигнуту форму невипадково. Завдяки конструктивним особливостям гідрозатвор запобігає проникненню неприємних запахів у приміщення. Водяний затор, що знаходиться в коліні пристрою, зупиняє смердючі гази. Дуже важливо, щоб сантехніка була обладнана якісним сифоном. Інакше у ванній кімнаті будуть не тільки постійні протікання, але й неприємний запах. На жаль, деякі моделі сантехніки, особливо бюджетні варіанти, йдуть у комплекті з неякісними гідрозатворами. Тому виникає потреба купівлі нового зразка. Для того, щоб вибрати оптимальний варіант, необхідно розуміти, які бувають типи та моделі обладнання. Залежно від механізму спрацьовування водяної пробки виділяють три види сифонів: - класичні моделі. Злив закривається спеціальною пробкою, яка виймається вручну, коли потрібно спустити воду. Це найпоширеніший варіант. Більшість ванн оснащені саме таким видом; - напівавтоматичні є пробкою, яка самостійно закриває і відкриває зливний отвір. Для керування пробкою передбачений спеціальний важіль поза ванною. Ця модель більш зручна у використанні, тому що немає необхідності вкотре мочити руки; - із системою click-clack. Ця система являє собою вбудовану автоматичну заглушку, яка рухається простим натисканням. При виборі сифона слід враховувати такі параметри: - призначення: для ванни, раковини, біде, пральної машини або кількох приладів одночасно; - наявність вільного місця; - матеріал: пластик, чавун чи метал; - щільність установки; - комплектація. Деякі моделі оснащені додатковими відводами та системою переливу; - модель виробу. Розрізняють 4 основні види сифонів: 1 пляшковий вимагає багато місця для монтажу. Ідеально підходить для раковини, тому що має спеціальний фільтр від сміття. Це дозволяє чистити обладнання без демонтажу; 2 трубний - компактніша модель. Для очищення пристрій необхідно повністю розбирати: 3 плоскі - ідеальний варіант для розміщення під ванною. Для очищення потрібен частковий демонтаж; 4 гофрований може набувати будь-якої форми. Головний недолік - швидке забруднення і зношування. Найбільшу популярність мають сифони виробників Geberit, Imprese, Viega. Перед покупкою слід переконатися, що виріб виготовлено з якісних та надійних матеріалів, з дотриманням існуючих норм та стандартів.

Неправильно встановлена ванна – це джерело невичерпних проблем. Помилки монтажу призводять до частих протікань, неможливості набрати воду, пошкодження поверхні сантехвиробу і навіть травм господаря. Встановлення ванної кімнати - це складний і трудомісткий процес. Необхідно враховувати кілька факторів: - матеріал, з якого виготовлено купіль; - форма та габарити обраної моделі; - Розташування. - Залежно від способу монтажу розрізняють 3 основні види ванн: - Окремостоячі. Цей спосіб актуальний для приміщень великої площі. Найчастіше купіль монтується на ніжках посередині кімнати. Форма виробу може бути будь-якою; - Вбудовані. Сантехвиріб монтується в спеціальний подіум, нішу або безпосередньо в підлогу. Цей спосіб - найбільш витратний; - Пристінні. Ванна встановлюється впритул до стіни. Простота кріплення, значна економія простору та низька вартість роблять цей спосіб монтування найпопулярнішим. Пристінні варіанти підходять як для малогабаритних квартир, так приватних будинків. Для того щоб ванна прослужила якомога довше, і її експлуатація була максимально комфортною, особливу увагу при монтуванні виробу необхідно звертати на матеріал, з якого воно зроблено. Розглянемо найпопулярніші варіанти. 1 Акрилові ванни. Цей вид зустрічається найчастіше. Акрил - легкий матеріал, проте він схильний до деформації. Тому такий варіант доцільно встановлювати спеціальний каркас. Як правило, це зварна конструкція із металевих труб. Каркас сприяє посиленню загальної міцності виробу та його стійкості. 2 Сталеві моделі. Сталеві вироби мають відносно невелику вагу і мають високу міцність. Такі моделі підійдуть і для встановлення у квартирі, і в будинку. Купель встановлюється або на ніжки або на каркас. 3 Чавунні купелі. Варіанти з чавуну мають виняткову міцність і надійність. Однак середня вага такої моделі досягає 400 – 500 кг. Для встановлення чавунної купелі найчастіше використовується кріплення на ніжки або на цеглу. 4 Пластикові екземпляри. При монтажі пластикових моделей потрібно бути особливо обережними. Цей матеріал має невелику міцність, тому можуть утворитися тріщини. Варіанти із пластику садять на каркас, ніжки чи цеглу. Основні умови вдалого монтажу: - Установка проводитися на максимально рівну поверхню; - спершу монтують сифон і підключають труби, а потім - саму ванну; - необхідно ретельно перевіряти герметичність місць зіткнення купелі та каналізаційної системи; - виріб встановлюється під нахилом; - перед першим застосуванням слід залити спочатку 10 літрів гарячої води, а потім - 10 літрів холодної. Дотримання всіх нюансів установки ванної - гарантія комфортного її використання надалі та відсутність проблем із протіканнями. Щоб монтаж був максимально правильним, рекомендується звернутися за допомогою до професіоналів.